15 годин на тиждень на ручне планування маршрутів — хаос у доставці вбиває прибуток

Минулого місяця ми намагалися структурувати логістику через спільні таблиці в Гугл Шітс та чати у Телеграмі. Я особисто витратила вихідні, щоб звести дані по п'яти вантажівках та вісімнадцяти працівниках в єдиний графік. Використовували безкоштовні карти для прокладання шляху, але через затори плани постійно збивалися. Це коштувало нам близько двадцяти тисяч гривень лише на понаднормові виплати водіям за один тиждень. Координація відбувалася в Ноушн, але водії просто не відкривали сторінки під час руху.

Найскладніше — це непередбачуваність та постійні дзвінки клієнтів, які запитували, де їхній товар. Я відчувала шалену втому, бо мій робочий день починався о шостій ранку з перевірки статусів. Коли одна машина ламалася або водій застрягав у заторі, весь графік експрес-доставки руйнувався як картковий будинок. Ця фрустрація передавалася команді, менеджери нервували, а я боялася втратити ключових замовників через системні затримки.

Системна причина в тому, що ми виросли з ручного керування, але не впровадили автоматизацію. Наші інструменти — Ексель та месенджери — вже не витримують навантаження при такій кількості замовлень. Логіст не може врахувати всі змінні в голові, а спеціалізованого софту, який би сам перераховував маршрути, у нас немає. Ми просто застрягли у застарілих процесах, де людський фактор відіграє занадто велику роль.

Ми вирішили найняти додаткового диспетчера на півставки за дванадцять тисяч гривень на місяць, щоб він просто «сидів на телефоні». Також я купила платну підписку на сервіс моніторингу транспорту за двісті доларів, щоб бачити машини на карті в реальному часі. Частково почали використовувати ЧатДжипіті для написання стандартних відповідей розгніваним клієнтам. Це трохи зняло напругу, але не вирішило корінь проблеми з ефективністю маршрутів. Загалом ці «милиці» обходяться нам у понад сімсот доларів щомісяця.

Це рішення абсолютно не масштабується, бо з кожною новою машиною мені доведеться наймати ще більше людей. Додатковий диспетчер так само припускається помилок, а витрати на зарплати лише зростають без зростання якості сервісу. Ми просто гасимо пожежі грошима замість того, щоб побудувати систему. Я розумію, що це тимчасовий варіант, який забирає ресурс, який ми могли б вкласти в оновлення автопарку. Це дорого, ненадійно і вимагає мого постійного контролю.