120 годин на місяць на рутинне вичитування договорів вручну — юристи вигорають, а клієнти чекають тижнями.

Минулого місяця ми намагалися систематизувати базу шаблонів у Notion, бо юристи постійно плутали версії документів. Я виділила старшого юриста, який витратив 40 годин чистого часу на перевірку 50 типових угод, що коштувало компанії приблизно 25 000 гривень. Окремо ми пробували використовувати Google Sheets для трекінгу дедлайнів, але це не рятує від людського фактора. Навіть із ChatGPT ми намагалися генерувати драфти, але без чітких промптів результат виходив занадто загальним. Зараз кожен з восьми працівників витрачає мінімум 2 години на день на технічну роботу, яку можна було б пришвидшити.

Найбільше бісить те, що високооплачувані фахівці займаються копіпастом замість стратегічного консультування клієнтів. Я бачу, як команда втомлюється від монотонності, а їхня уважність падає до нуля вже після обіду. Через помилку в одному пункті договору ми ледь не втратили контракт на 200 000 гривень минулого кварталу. Це створює постійну напругу в офісі, бо я змушена особисто перевіряти кожен папірець. Відчуваю себе не власником бізнесу, а коректором-контролером.

У нас абсолютно відсутня автоматизація передачі знань, усе тримається на головах людей. Система роботи застаріла: ми досі використовуємо папки на сервері та листування в Telegram для правок. Немає єдиного алгоритму перевірки контрагентів, тому кожен робить це як вміє, витрачаючи купу часу на відкриті реєстри. Брак системного підходу призводить до того, що нові працівники адаптуються по два місяці. Ми просто не встигаємо за темпом змін у корпоративному праві без спеціалізованих IT-рішень.

Ми спробували найняти помічника юриста на ставку 15 000 гривень, щоб він займався лише первинною підготовкою документів. Також придбали розширену підписку на ChatGPT Plus за 20 доларів, але використовуємо його лише для перекладу або скорочення текстів. Витратили близько 1 200 доларів на додаткове навчання персоналу роботі з реєстрами, проте це не дало очікуваного стрибка швидкості. В результаті я просто почала платити за овертайми, що обходиться компанії ще в 10 000 гривень щомісяця. Це рішення «затикання дірок» грошима, а не розвиток.

Це рішення абсолютно не масштабується, бо зі зростанням кількості клієнтів мені доведеться наймати ще більше людей. Витрати на зарплати та оренду офісу ростуть швидше, ніж наш прибуток. Помічник часто помиляється, і досвідчені юристи витрачають ще більше часу на перевірку його роботи. Ми залишаємося заручниками ручної праці, де будь-яка хвороба працівника паралізує цілий напрямок. Це дорого, ненадійно і не дає мені можливості вийти з операційки.