45 технічних кейсів за квартал власноруч — це виснажливий марафон, який вбиває креативність команди

Минулого місяця нам потрібно було терміново підготувати 12 детальних кейсів для тендеру на розробку в Німеччині. Я особисто витратив близько 60 годин на інтерв'ю з розробниками та структурування інформації в Notion. Ми використовували платну версію ChatGPT за 20 доларів, але вона видавала дуже загальні тексти, які доводилося переписувати на 70 відсотків. Бюджет на цей контентний ривок склав приблизно 1400 доларів, враховуючи мою зарплату та час техлідів. У результаті ми ледве встигли до дедлайну, працюючи на вихідних.

Найбільше дратує те, що розробники розмовляють своєю мовою, а клієнтам треба пояснити вигоду для бізнесу. Я відчував шалену втому, бо доводилося нескінченно перепитувати деталі архітектури, щоб не помилитися в описі. Коли ти десяту годину поспіль редагуєш текст про мікросервіси, увага розсіюється і з'являються дурні помилки. Компанія втрачає темп, бо замість стратегії я займаюся рутинною коректурою. Це демотивує, бо відчуваєш себе не творцем, а друкарською машинкою.

Проблема системна — у нас немає чіткого містка між технічним відділом і маркетингом. Документація в Jira ведеться хаотично, і витягнути звідти суть проекту без залучення програмістів неможливо. Наші інструменти — це просто сховища тексту, вони не допомагають структурувати знання. Ми досі покладаємося на ручну працю, хоча обсяги контенту зросли втричі порівняно з минулим роком. Відсутність автоматизованого збору технічних даних створює величезне вузьке місце в моїй особі.

Тимчасово ми найняли фрілансера-технописьменника, щоб він допоміг розгребти завали в Trello. Ми заплатили йому 800 доларів за пакет статей, але якість виявилася посередньою. Мені все одно довелося витратити 15 годин на правки та приведення всього до нашого стилю. Також ми намагалися створити складні промпти в Excel для автоматизації заголовків, але це не вирішило проблему глибини тексту. Це рішення коштувало нам близько 1000 доларів разом із моїм часом на менеджмент фрілансера.

Це була звичайна «латка», а не вирішення проблеми, бо фрілансер не знає внутрішньої кухні компанії. Витрати зростають, а залежність від конкретних людей тільки посилюється. Ми не масштабуємося, а просто витрачаємо більше грошей на кожну одиницю контенту. Якщо завтра нам знадобиться 100 описів, ми просто не зможемо їх зробити фізично навіть за великі гроші. Потрібна система, яка навчить ШІ писати саме в нашому стилі та розуміти наш технічний стек.