120 медичних статей на місяць вручну — копірайтер вигорає за 15 тисяч гривень та постійно помиляється

Минулого місяця нам потрібно було терміново оновити 40 описів послуг на сайті та підготувати 15 постів для соціальних мереж. Я збирала інформацію через Notion, витягуючи дані з протоколів наших лікарів, а потім вручну переписувала це зрозумілою мовою. Використовувала ChatGPT для структури, але медичні терміни доводилося перевіряти в Google Sheets разом із головним репродуктологом. На цей процес пішло близько 60 робочих годин, а бюджет на фріланс-коректорів склав майже 12 000 гривень. Це було виснажливо, бо паралельно треба було вести ще три комунікаційні канали.

Найбільша складність — це ціна помилки, адже в медицині не можна помилятися в дозуваннях чи назвах препаратів. Я відчувала шалену втому, бо кожна стаття проходила через п'ять етапів погодження, і лікарі постійно були зайняті на прийомах. Через затримки ми провалили графік публікацій на два тижні, що призвело до падіння охоплень у мережах на 30%. Фрустрація виникає від того, що ти ніби білка в колесі, але результат все одно з'являється із запізненням. Це демотивує всю команду маркетингу, бо ми не встигаємо за конкурентами.

Системна проблема в тому, що у нас відсутній єдиний автоматизований місток між медичними знаннями лікарів та контент-відділом. Ми досі використовуємо застарілі методи передачі інформації через довгі листування в месенджерах або паперові замітки. У команді з 32 людей лише я відповідаю за тексти, і фізично неможливо охопити такий обсяг без спеціальних інструментів. Процес побудований на ручній праці, де кожен крок залежить від людського фактора та вільного часу вузьких спеціалістів. Відсутність навченої моделі під наш стиль мовлення змушує щоразу починати з нуля.

Ми спробували найняти додаткового копірайтера на аутсорс, щоб розвантажити мене хоча б на частину завдань. Це обійшлося клініці у 18 000 гривень на місяць, плюс мій час на введення людини в курс справи та перевірку її роботи. Ми також купили розширену підписку на сервіси перевірки тексту та платну версію нейромережі. Загалом витрати на цей експеримент склали близько 25 000 гривень за перший місяць. Це трохи пришвидшило вихід постів, але якість медичної складової все одно доводилося контролювати мені особисто. Фактично, я стала не менше писати, а більше редагувати за кимось.

Це рішення виявилося лише тимчасовим пластирем, а не лікуванням проблеми, бо витрати зросли, а швидкість — лише мінімально. Нова людина не знає специфіки нашої клініки FertiLife і часто припускається фактичних помилок у темах репродуктології. Таке рішення неможливо масштабувати, бо з кожним новим напрямком нам доведеться наймати ще більше людей. Це занадто дорого в довгостроковій перспективі, адже ми витрачаємо кошти на лінійний персонал замість автоматизації. В результаті я все одно залишаюся вузьким місцем у всій системі виробництва контенту.