12 годин на тиждень лише на копірайтинг кейсів — як маркетолог СофтЮкрейн тоне в рутині

Минулого місяця нам потрібно було описати п'ять складних архітектурних рішень для оновлення сайту СофтЮкрейн. Я особисто витратила понад сорок годин робочого часу, намагаючись перекласти технічну мову розробників на зрозумілу бізнес-вигоду в документах Гугл Докс. Ми використовували безкоштовну версію ЧатДжіпіті, але він постійно видавав загальні фрази, тому довелося залучати старшого розробника з рейтом п'ятдесят доларів за годину. У підсумку підготовка цих матеріалів обійшлася компанії майже у дві тисячі доларів, враховуючи час усієї команди. Це був справжній кошмар з нескінченними правками в Трелло та Ноушн.

Найбільше мене виснажує розрив між тим, що кажуть технарі, і тим, що хоче бачити замовник з фінтеху. Коли я отримую сирі дані, я відчуваю повне безсилля, бо не розумію половину термінів, а дедлайни тиснуть. Щоразу це перетворюється на конфлікт всередині команди, бо розробники зляться, що їх відволікають від коду. У результаті ми запізнилися з публікацією на два тижні, що прямо вплинуло на кількість лідів з нашої рекламної кампанії. Це відчуття постійного наздоганяння потяга просто вбиває будь-яку мотивацію до творчості.

Проблема системна, адже у нас немає виділеного технічного письменника, а бюджет на агенцію в три тисячі доларів нам не погодили. Наші внутрішні процеси побудовані так, що маркетинг отримує інформацію за залишковим принципом, без жодної структури. Старі шаблони в Ексель вже не працюють, а нові інструменти автоматизації ми ще не впровадили через брак часу на навчання. Ми просто намагаємося загасити пожежу руками замість того, щоб побудувати автоматичну систему пожежогасіння. Це класична ситуація для середнього бізнесу, де на одного маркетолога вішають обов'язки цілого відділу.

Ми вирішили найняти фрілансера-копірайтера зі знанням ІТ тематики на парт-тайм за вісімсот доларів на місяць. Він працює через Таск-менеджер, але за ним все одно доводиться перевіряти кожне слово, бо він не знає специфіки нашої розробки. Разом із платною підпискою на сервіси перевірки тексту та моїм часом на менеджмент, це рішення витягує з бюджету близько тисячі п'ятисот доларів щомісяця. Це допомогло трохи розвантажити мої руки, але якість матеріалів залишається середньою. Фактично, ми просто купили трохи часу, не вирішивши корінь проблеми.

Це рішення абсолютно не масштабується, бо якщо проектів стане на три більше, фрілансер просто не впорається. Я досі витрачаю по дві години на день на редагування та пояснення елементарних речей зовнішній людині. Гроші вимиваються з бюджету щомісяця, але інтелектуальна власність та алгоритми роботи не залишаються в компанії. Як тільки фрілансер піде, ми знову залишимося ні з чим біля розбитого корита. Це дорогий 'пластир' на відкриту рану, який доводиться постійно міняти, витрачаючи ресурси, які могли б піти на стратегічний маркетинг.