45 годин на місяць на ручне створення контенту для фінтех-блогу — маркетолог вигорає від одноманітності

Минулого місяця нам потрібно було підготувати серію з десяти детальних кейсів про розробку мікросервісів для нашого сайту. Я витратила близько сорока годин, намагаючись витягнути технічні деталі з наших розробників через Notion та Slack. Потім довелося самостійно редагувати ці тексти в Google Sheets, щоб вони виглядали зрозуміло для бізнес-аудиторії. На просування цих матеріалів у LinkedIn ми витратили ще близько восьмисот доларів, але результат був посереднім. Весь процес зайняв три тижні, і я фактично випала з інших стратегічних завдань.

Найбільше дратує роль «перекладача» з технічної мови на людську, бо розробники не хочуть писати тексти. Я відчуваю величезну втому від того, що доводиться по п'ять разів перепитувати одне й те саме, щоб скласти бодай один якісний абзац. Компанія втрачає час, бо поки ми готуємо один кейс, конкуренти публікують три. Це створює відчуття, що ми постійно наздоганяємо потяг, який вже пішов. Морально це дуже тисне, бо замість креативу я займаюся нескінченним вичитуванням сухих логів.

Системна проблема в тому, що у нас в штаті лише вісімнадцять людей і немає окремої посади технічного копірайтера. Процес збору інформації абсолютно не автоматизований, ми все робимо вручну через месенджери. Старі інструменти на кшталт звичайних текстових редакторів не допомагають структурувати складні технічні дані. Бракує єдиної системи, де знання розробників могли б автоматично перетворюватися на маркетингові заготовки. Через цей хаос ми втрачаємо темп і не можемо масштабувати нашу експертизу в межах Diia City.

Ми спробували найняти фрілансера-копірайтера з досвідом у ІТ, заплативши йому шістсот доларів за пакет статей. Паралельно я почала використовувати платну версію ChatGPT за двадцять доларів на місяць, щоб хоч якось пришвидшити обробку тез. Це рішення трохи розвантажило мій графік, але якість текстів від фрілансера була низькою, бо він не розумів специфіку наших мікросервісів. Врешті-решт мені все одно довелося витратити десять годин на правки. Загалом цей експеримент обійшовся компанії у понад сімсот доларів за один цикл публікацій.

Це рішення абсолютно не масштабується, бо кожен новий текст вимагає або мого часу, або нових витрат на фріланс. Фрілансери часто зникають або не дотримуються дедлайнів, що руйнує наш контент-план. Використання звичайного чат-бота без налаштованих промптів дає занадто загальні результати, які не чіпляють вибагливу фінтех-аудиторію. Ми продовжуємо витрачати гроші на посередній результат, не створюючи власної бази знань. Це просто гасіння пожежі замість побудови працюючого конвеєра.