45 годин на місяць лише на пошук вузьких спеціалістів — рекрутинг у медицині випалює команду та бюджет

Минулого місяця нам потрібно було терміново знайти двох онкохірургів для львівської філії. Я витратив близько сорока годин на перегляд профілів у соцмережах та базах даних, використовуючи лише звичайні таблиці Excel та Notion для відстеження кандидатів. Ми запустили платну рекламу на вакансії, що обійшлося нам у двадцять п'ять тисяч гривень, але більшість відгуків були нерелевантними. Навіть ChatGPT допомагав лише з написанням текстів оголошень, але не з глибоким аналізом досвіду лікарів. У результаті ми закрили одну позицію через знайомих, витративши купу часу на рутину.

Найбільш виснажливим було ручне порівняння кваліфікацій лікарів, адже в медицині кожна деталь сертифікації має критичне значення. Я відчував шалену втому, бо щовечора доводилося переглядати десятки схожих резюме замість стратегічної роботи з персоналом. Через повільний процес ми втратили одного сильного кандидата, який пішов до конкурентів, бо вони запропонували офер на три дні раніше. Це прямі збитки для клініки, адже простій кабінету коштує нам тисячі доларів щодня. Емоційно це дуже тисне, коли розумієш, що черга пацієнтів росте, а лікаря немає.

Системна проблема полягає у відсутності автоматизованого скринінгу саме медичних компетенцій у наших інструментах. Наші процеси застрягли на рівні ручного копіювання даних, бо стандартні рекрутингові платформи погано адаптовані під вузьку специфіку онкології. У команді всього два рекрутери на сімдесят людей штату, і ми просто не встигаємо якісно обробляти воронку. Застарілі підходи до пошуку змушують нас переплачувати за терміновість та зовнішні агенції. Відсутність єдиної розумної системи збору бази лікарів робить нас залежними від випадкових відгуків.

Ми тимчасово залучили зовнішнього рекрутера-фрілансера, щоб він допоміг розгребти завал із первинними дзвінками. Це коштувало нам близько вісімнадцяти тисяч гривень за один місяць роботи над конкретними вакансіями. Також я намагався налаштувати складні фільтри в Google Sheets, щоб хоч якось структурувати базу, але це зайняло ще додаткових десять годин мого часу. Для розсилок використовували платний сервіс, що додало ще дві тисячі гривень до витрат. Фактично, ми просто «загасили пожежу» грошима, не змінивши саму логіку процесу.

Це рішення абсолютно не масштабується, бо наступного разу, коли нам знадобляться фахівці в Київ, доведеться знову платити фрілансеру. Гроші просто йдуть «у повітря», не створюючи внутрішньої інтелектуальної бази для клініки. Фрілансер не знає нашої внутрішньої культури, тому якість підбору була посередньою. Моя власна ефективність залишилася низькою, бо я все одно витрачаю час на контроль чужої роботи. Це дорогий пластир на глибоку рану, який відклеїться вже наступного тижня.