120 медичних статей на місяць вручну — як контент-менеджер витрачає 45 годин на рутину та вигорає

Минулого місяця нам потрібно було терміново оновити описи 40 послуг з кардіології для нового сайту. Я намагалася писати все сама через Google Docs, паралельно узгоджуючи кожен термін з нашими лікарями в Telegram. На підготовку однієї статті йшло близько 4 годин, бо медична тематика потребує точності. Використовувала безкоштовну версію ChatGPT для структури, але факти доводилося перевіряти вручну. Загалом на цей марафон ми витратили понад 25 000 гривень лише на мою робочу силу та консультації лікарів.

Найбільше дратує нескінченний цикл правок та очікування відповідей від кардіологів, які постійно зайняті пацієнтами. Я відчуваю неймовірну втому, бо мушу бути і копірайтером, і редактором, і медичним експертом одночасно. Коли дедлайн тисне, якість текстів падає, а помилка в медичному контенті може коштувати клініці репутації. Ми втратили близько двох тижнів потенційного трафіку, бо не могли вчасно запустити рекламні лендінги. Це справжній хаос, який демотивує всю нашу маленьку команду.

Проблема системна: у нас в штаті всього 8 людей, і немає окремого медичного редактора. Процес створення контенту тримається на моїх плечах та доброї волі лікарів, у яких немає KPI на написання текстів. Наші інструменти — це старі таблиці в Sheets та хаотичні листування, де втрачаються важливі деталі. Відсутність автоматизованої перевірки медичних фактів змушує нас робити подвійну роботу. Ми застрягли у застарілих методах виробництва контенту, які просто не масштабуються.

Тимчасово ми вирішили залучити фрілансера-медика на біржі, щоб він вичитував готові тексти. Це коштувало нам додаткові 15 000 гривень за разовий проект, не враховуючи мою зарплату. Я все одно витрачала час на постановку ТЗ у Notion та контроль термінів. Також ми придбали платну підписку на сервіс перевірки унікальності та граматики. Це трохи пришвидшило процес, але кардинально ситуацію з навантаженням не змінило. Гроші просто вимиваються з бюджету на точкове гасіння пожеж.

Це рішення було максимально незручним, бо фрілансер не знає специфіки саме нашої клініки та її тональності. Щоразу доводиться пояснювати все заново, що забирає купу часу на менеджмент. Вартість контенту стає занадто високою, і ми не можемо дозволити собі такий темп на постійній основі. Це не створює активу для компанії, а лише дає тимчасове полегшення. Якщо я захворію або піду, весь процес створення контенту в клініці просто зупиниться.