150 креативів на місяць вручну — це пекло, яке спалює 40 тисяч гривень та весь мій час

Минулого місяця я намагалася самостійно прописати контент-плани для кожного з наших двадцяти двох викладачів у Таблицях Гугл. Нам потрібно було зробити шістсот унікальних дописів для Інстаграм та Фейсбук, щоб охопити всі напрямки навчання. Я витратила на це близько вісімдесяти робочих годин, використовуючи шаблон у Ноушн та безкоштовну версію ЧатДжіпіті для ідей. Компанія заплатила мені за цей час приблизно двадцять п’ять тисяч гривень чистої зарплати. Крім того, ми витратили ще п'ятнадцять тисяч на послуги дизайнера-фрілансера, який оформлював ці картки.

Найважчим був момент, коли я зрозуміла, що тексти виходять однотипними та не передають специфіку кожного викладача. Я відчувала неймовірну втому і фрустрацію, бо замість стратегії займалася конвеєрним копірайтингом. Через затримки в підготовці постів ми запустили рекламу на тиждень пізніше, ніж планували. Це призвело до того, що на групові заняття недобрали близько сорока студентів. Бізнес втратив потенційний дохід у розмірі понад сто тисяч гривень лише за один місяць.

Проблема системна: у нас зовсім немає автоматизації маркетингових процесів для такої великої кількості продуктів. Наша команда з двадцяти двох людей орієнтована на викладання, а маркетинг тримається лише на мені одній. Старі інструменти на кшталт простого планування в Ексель вже не витримують масштабу в шістсот студентів. Ми намагаємося розширюватися, але процеси створення контенту залишилися на рівні маленької мовної студії. Відсутність чіткого алгоритму використання штучного інтелекту змушує мене робити все руками.

Щоб хоч якось врятувати ситуацію, я найняла помічника-студента на парт-тайм за десять тисяч гривень на місяць. Він просто копіював мої старі дописи та переробляв їх під нових викладачів, використовуючи Трелло для контролю завдань. Також ми купили платну підписку на Канву за п'ятсот гривень та платний ЧатДжіпіті за вісімсот гривень. Це трохи розвантажило мій графік, але якість текстів суттєво впала. Загалом це рішення обійшлося компанії в додаткові одинадцять тисяч триста гривень щомісяця.

Це рішення — звичайний пластир на глибоку рану, воно абсолютно не підходить для масштабування нашої школи. Помічник часто помиляється, плутає методики викладачів і потребує мого постійного контролю кожну годину. Я все одно витрачаю купу часу на перевірку та правки, тому фокусу на стратегічному зростанні як не було, так і немає. Використання штучного інтелекту без навчених промптів дає посередній результат, який не чіпляє нашу аудиторію. Ми просто витрачаємо гроші на оренду чужих рук, замість того, щоб побудувати ефективну систему.