450 годин на квартальні звіти для дилерів — рутина, яка вбиває розвиток бренду PackUA

Минулого місяця ми готували оновлені каталоги та прайси з індивідуальними знижками для всієї мережі. Я та ще два помічники вручну копіювали дані з Google Sheets у шаблони дизайну, витративши на це майже два тижні. Використовували базовий ChatGPT для написання супровідних листів, але все одно довелося перевіряти кожне слово. Загалом на цей забіг ми витратили близько 45 000 гривень лише на оплату робочого часу залучених спеціалістів. Це був справжній операційний хаос у спробах не припуститися помилки в цінах.

Найбільше дратує нескінченна копіпаста та висока ймовірність людської помилки, яка в B2B коштує дуже дорого. Я відчувала тотальне вигорання, бо замість стратегії просування нашого пакування я працювала «коректором» чисел. Якщо ми помиляємося в прайсі для великого дилера, компанія втрачає тисячі доларів чистого прибутку за одну угоду. Це постійний стрес, через який команда маркетингу злиться і втрачає мотивацію робити щось креативне.

Системна проблема в тому, що наші внутрішні процеси виробництва випереджають цифрову трансформацію маркетингу. У нас працює 68 людей, але обмін даними між складом, відділом продажів та маркетингом відбувається через застарілі таблиці. Немає єдиної автоматизованої системи, яка б поєднувала CRM з генератором контенту. Ми просто не встигаємо масштабуватися, бо кожен новий дилер додає мені ще 2 години ручної роботи щомісяця. Це класична пастка зростання, де ми затикаємо дірки людьми, а не алгоритмами.

Ми спробували найняти фрілансера на аутсорс, щоб він автоматизував частину звітів через скрипти, і заплатили за це близько 1 200 доларів. Також я купила платну підписку на Notion AI та ChatGPT Plus для всієї команди маркетингу, що обходиться нам у 100 доларів щомісяця. Фрілансер налаштував базову вигрузку, але вона постійно ламається, коли ми змінюємо структуру прайсу. Це рішення допомогло лише частково, бо підтримка цього «костиля» вимагає постійної уваги розробника. Фактично, ми просто змінили один вид головного болю на інший.

Це рішення абсолютно не масштабується, бо воно зав'язане на одній людині ззовні, яка не знає специфіки пакувального бізнесу. Кожного разу, коли у нас з'являється новий вид плівки чи гофрокартону, нам треба переписувати скрипти. Ми витрачаємо гроші на інструменти AI, але команда використовує їх лише на 5% потужності, бо не знає, як будувати складні ланцюжки автоматизації. Це як купити Феррарі, щоб їздити за хлібом у сусідній двір — дорого, пафосно, але неефективно. Нам потрібна системна перепрошивка мізків і процесів, а не черговий фрілансер.