360 годин щомісяця на ручну перевірку юридичних статей — маркетологи вигорають, а клієнти йдуть до конкурентів

Минулого місяця нам потрібно було підготувати тридцять експертних розборів змін у законодавстві для нашого сайту та соцмереж. Я намагалася залучити наших юристів, але в них година консультації коштує дві тисячі гривень, тому писати тексти їм просто невигідно. У результаті я найняла двох фрілансерів через сервіс Кабанчик, заплативши їм близько п'ятнадцяти тисяч гривень за пакет статей. Весь процес координації та правок ми вели в Таблицях Гугл та комунікували в Телеграмі. На вичитку та перевірку фактів я особисто витратила понад сорок робочих годин, бо фрілансери постійно помилялися в термінах.

Найбільший біль — це нескінченні ітерації правок та страх припуститися юридичної помилки, яка коштуватиме нам репутації. Я відчувала шалену втому, бо замість стратегічного маркетингу працювала коректором та цензором цілодобово. Ми затримали публікацію важливого розбору про податкові пільги на два тижні, і через це втратили потенційне охоплення. Керівництво було незадоволене, а я була на межі нервового зриву через цей хаос. Це дуже демотивує, коли ти професіонал, а займаєшся рутиною, яка не приносить швидкого результату.

Проблема системна: у нас тридцять п'ять людей у штаті, але немає жодного виділеного копірайтера з юридичною освітою. Юристи завантажені судами та клієнтами, а маркетинг працює зі старими інструментами на кшталт звичайних текстових документів без автоматизації. Процес передачі знань від експерта до автора зламаний, бо немає єдиної бази знань у Ноушн чи аналогічній системі. Ми намагаємося закрити дірки зовнішніми людьми, які взагалі не розуміють специфіку корпоративного права. Це як намагатися побудувати хмарочос за допомогою дерев'яної лопати.

Тимчасово ми спробували використовувати безкоштовну версію ЧатДжіпіті для створення структури статей, щоб полегшити роботу фрілансерам. Також я переконала директора виділити додатковий бюджет у розмірі восьмисот доларів на місяць для оплати послуг професійного юриста-редактора на парт-тайм. Це трохи зняло навантаження з мене, але загальні витрати на контент зросли до тисячі двохсот доларів щомісяця. Ми також спробували впровадити Трелло для контролю дедлайнів, але це лише візуалізувало проблему, а не вирішило її суть. Тепер ми маємо дорогу систему, яка все одно працює повільно.

Це рішення абсолютно не масштабується, бо витрати зростають пропорційно кількості текстів. Ми платимо великі гроші за людський ресурс, який виконує механічну роботу, яку можна було б автоматизувати. Юрист-редактор часто хворіє або зайнятий власними справами, що знову створює чергу з неперевірених матеріалів. Плюс якість текстів від штучного інтелекту без спеціальних налаштувань залишається поверхневою, і нам все одно доводиться все переробляти вручну. Ми просто спалюємо бюджет компанії на підтримку процесів, які мають працювати за кліком однієї кнопки.