120 годин на місяць на ручне створення карток товарів — маркетолог вигорає через копіпаст

Минулого місяця ми завезли нову лінійку декору з Польщі, це близько трьохсот нових артикулів. Мені довелося власноруч перекладати характеристики, адаптувати тексти під українського покупця та завантажувати все в адмінку. Я витратив на це майже три тижні, працюючи в Гугл Таблицях та постійно перемикаючись на перекладач. За цей час ми витратили близько двадцяти п'яти тисяч гривень тільки на мою операційну роботу замість запуску реклами. Використовував звичайний Ноушн для структурування та базовий безкоштовний ЧатДжпт для генерації заголовків.

Найбільше бісить монотонність та величезна кількість дрібних помилок, які вилазять при копіюванні. Коли ти десяту годину поспіль переносиш розміри та кольори з прайсу постачальника на сайт, увага розсіюється максимально. Я відчував тотальну фрустрацію, бо замість стратегії просування займався механічною роботою мавпи. Через затримку з викладенням товару ми втратили потенційні продажі на старті сезону, бо сторінки просто не були готові. Це створює величезний стрес для всієї нашої невеликої команди.

Системна проблема в тому, що у нас немає автоматизованого містка між прайсом постачальника та нашою платформою. На вісімнадцять людей у нас немає окремого контент-менеджера, тому все падає на маркетолога. Наші інструменти застаріли, ми досі багато речей робимо руками в Екселі, бо не налаштували нормальний імпорт. Процес побудований хаотично, і кожен новий завіз товару перетворюється на аврал. Відсутність єдиного стандарту обробки даних змушує щоразу вигадувати велосипед.

Тимчасово ми найняли фрілансера на фриланс-біржі, щоб він допоміг з рутинним переносом даних. Це коштувало нам додаткових вісімсот доларів за проект, але якість була посередньою. Мені все одно довелося витратити близько десяти годин на перевірку його роботи та виправлення помилок у назвах брендів. Також ми купили платну підписку на сервіс автоматичного перекладу, що додало ще сорок доларів до витрат. Це дозволило запустити розділ на тиждень швидше, ніж зазвичай.

Це рішення абсолютно не масштабується, бо з кожною новою поставкою нам знову треба шукати людей і платити гроші. Фрілансер не знає специфіки наших товарів, тому описи виходять сухими та не продаючими. Ми просто «затикаємо дірки» грошима, не змінюючи саму логіку процесу, що дуже дорого для магазину нашого розміру. Крім того, я все одно залишаюся залученим у перевірку, що не звільняє мій мозок для креативних завдань. Це шлях у нікуди, який з'їдає весь маржинальний прибуток від нових товарів.