Як копірайтер логістичної компанії витрачає 45 годин на місяць на рутинні описи замість стратегії

Минулого вівторка я мала підготувати детальні описи для 12 нових маршрутів міжнародних перевезень та оновити прайс-листи складських послуг. Це зайняло у мене близько 18 годин чистого робочого часу, оскільки доводилося вручну перевіряти технічні характеристики 40 вантажівок. Я збирала дані від логістів через месенджери, що призвело до створення понад 50 чернеток. У результаті я ледь встигла до дедлайну, витративши на це майже три робочих дні. Крім того, довелося адаптувати контент під 3 різні типи клієнтів компанії.

Найбільш виснажливим було постійне узгодження технічних термінів та специфікацій з відділом логістики. Кожен маршрут має свої нюанси щодо митного оформлення та термінів доставки, які потрібно було описати унікально для SEO. Робота з великим обсягом однотипних даних в Excel-таблицях призводила до швидкої втоми та втрати концентрації. Також було складно підтримувати єдиний tone of voice, коли ти пишеш десяту статтю про перевезення зернових за один день. Відсутність автоматизації змушувала робити багато копіпасту.

Складність полягає в тому, що логістика — це дуже вузька ніша, де помилка в одному слові може коштувати компанії репутації. Я не можу просто використовувати загальні фрази, мені потрібна точність у параметрах вантажопідйомності та типах напівпричепів. Наша компанія «Логістик-Вест» активно зростає, і обсяг контенту збільшився вдвічі за останні пів року. Моїх ресурсів як одного копірайтера вже фізично не вистачає на таку кількість рутини. Кожного разу це виглядає як «гасіння пожеж», а не планомірна творча робота.

Я намагалася делегувати частину написання технічних постів фрілансеру, що обійшлося компанії у 12 000 гривень за місяць. Проте якість текстів була низькою, і мені доводилося переробляти близько 70% матеріалу самостійно. Також ми придбали підписку на базовий сервіс перевірки тексту за 600 гривень, але він лише виправляв помилки, не допомагаючи зі змістом. Фактично, я витратила більше часу на правки за фрілансером, ніж заощадила. Прямі витрати на ці спроби склали приблизно 14 500 гривень з урахуванням мого часу на менеджмент.

Рішення з фрілансером виявилося провальним, бо людина зі сторони не розуміє специфіку роботи парку з 40 вантажівок. Тексти виходили «водянистими» і не містили конкретики, яка потрібна нашим B2B-клієнтам. Вартість однієї години моєї роботи значно вища за отриманий результат від зовнішнього підрядника. Такий підхід не масштабується і лише створює додаткове навантаження на мене як на керівника контенту. Ми так і не отримали інструменту, який би пришвидшив саме процес створення першого тексту.