120 годин на місяць лише на вичитку текстів за копірайтерами. Втома та втрата 45 тисяч гривень щомісяця на рутину.

Минулого місяця ми отримали замовлення на 400 карток для інтернет-магазину взуття. Мені довелося вручну розподіляти завдання між трьома фрілансерами через Trello та контролювати кожен дедлайн у Google Sheets. Ми використовували ChatGPT для начерків, але фінальна редактура кожного тексту займала по 20 хвилин мого часу. Загалом на цей проєкт ми витратили близько 180 робочих годин, а бюджет на оплату авторів склав майже 35 тисяч гривень. Це був справжній марафон на виживання для всієї нашої невеликої команди.

Найбільш виснажливим був етап перевірки фактажу та унікальності після кожного автора. Я відчувала тотальну фрустрацію, бо замість стратегічного планування контенту для 16 клієнтів, я просто виправляла коми та перевіряла ключові слова. Постійні перемикання між вкладками Notion та месенджерами призвели до того, що я допустила помилку в ТЗ для великого клієнта. Це ледь не коштувало нам контракту на 2000 доларів, а я відчувала себе максимально вигорілою. Мозок просто відмовлявся сприймати текст після п'ятої години безперервної читки.

Системна проблема полягає в тому, що наші процеси в ContentLab досі тримаються на «ручному управлінні». У нас немає єдиного автоматизованого конвеєра, де ШІ міг би не просто генерувати текст, а й самостійно перевіряти його за заданими параметрами бренду. Команда з 10 людей завантажена операційкою на 120%, тому на впровадження нових інструментів просто не вистачає часу. Ми використовуємо застарілу модель роботи, де людина є головним фільтром для кожного слова. Це створює вузьке місце на етапі редагування, яке не дає нам масштабуватися і брати більше клієнтів.

Ми спробували найняти ще одного молодшого редактора на парт-тайм, щоб розвантажити мене. Це коштувало нам додаткових 15 тисяч гривень на місяць плюс час на його навчання. Також я придбала платні підписки на декілька сервісів перевірки тексту, що додало ще близько 100 доларів до витрат. Це рішення частково зняло з мене технічну роботу, але додало обов'язків з управління ще однією людиною. Фактично, ми просто закидали проблему грошима, не змінюючи саму суть нашої неефективної роботи.

Цей підхід виявився абсолютно немасштабованим, бо з кожним новим клієнтом нам доводиться наймати все більше людей. Витрати зростають пропорційно доходам, тому чистий прибуток агентства топчеться на місці. Новий редактор теж втомлюється, робить помилки і потребує контролю, що не вирішує проблему людського фактора. Ми платимо високу ціну за процеси, які можна було б автоматизувати один раз і назавжди. Це «гасіння пожеж» замість побудови сучасної технологічної компанії, і це насправді дуже дорого обходиться власнику.