120 годин на ручну кваліфікацію лідів щомісяця — менеджери вигорають і втрачають прибуток

Минулого місяця ми отримали понад дві тисячі заявок після рекламної кампанії у Фейсбуці. Я та ще троє менеджерів вручну переносили дані з гугл-форм у нашу систему Бітрікс та писали кожному клієнту в Телеграм. Використовували звичайні таблиці Гугл Шітс для контролю статусів, але все одно втратили близько п'ятнадцяти відсотків контактів. На цю рутину ми витратили близько ста годин робочого часу, замість того щоб реально продавати. За нашими підрахунками, компанія недоотримала близько вісімдесяти тисяч гривень чистого прибутку через повільну реакцію.

Найважче було підтримувати однаковий рівень залученості, коли ти пишеш соте повідомлення за день. Я відчував тотальне виснаження, бо замість експертних консультацій працював як звичайний копіпастер. Менеджери почали помилятися в іменах клієнтів та пропонувати не ті навчальні програми, що викликало роздратування у людей. Це був справжній хаос, який демотивував усю команду продажів. Ми просто не встигали за темпом вхідного трафіку, і клієнти йшли до конкурентів, бо ми відписували їм через добу.

Проблема системна, бо наші інструменти не інтегровані між собою автоматично. У нас немає розумного алгоритму, який би відсіював нецільових клієнтів ще на етапі заявки. Ми досі використовуємо застарілу модель ручного розподілу лідів, що для компанії з сімдесятьма працівниками вже неприпустимо. Брак автоматизації створює вузьке місце саме на етапі першого контакту. Кожен менеджер змушений робити механічну роботу, яку давно мав би виконувати штучний інтелект.

Ми спробували найняти двох студентів-фрілансерів на парт-тайм, щоб вони просто розсилали перші повідомлення та класифікували лідів. Це коштувало нам приблизно сорок тисяч гривень на місяць разом із податками та адмініструванням. Також я намагався використовувати ЧатДжіпіті для генерації відповідей, але це все одно вимагало копіювання тексту вручну. Результат був посередній, бо студенти часто зникали зі зв'язку або плутали скрипти. Це рішення лише частково зняло навантаження, але не прибрало корінь проблеми.

Це рішення абсолютно не масштабується, бо з кожним новим курсом нам потрібно наймати ще більше людей. Витрати на людський ресурс ростуть лінійно, а ефективність при цьому падає. Ми продовжуємо платити за помилки, які виникають через людський фактор, і витрачати кошти на менеджмент цих фрілансерів. До того ж, якість комунікації залишається низькою, бо студенти не знають продукту так глибоко, як ми. Це просто латання дірок, а не сучасне технологічне рішення для ЕдТех компанії.