120 технічних карток для експорту в Польщу — місяць пекельної роботи копірайтера за 25 000 гривень

Минулого місяця нам потрібно було терміново оновити 120 описів кріплень для польського маркетплейсу, враховуючи всі технічні ДСТУ та стандарти. Я працювала в Google Sheets, збираючи дані з креслень інженерів та перекладаючи їх через DeepL, а потім вручну редагувала кожен абзац. На цей процес пішло близько 22 повних робочих днів, а бюджет на мою зарплату та дрібні правки фрілансера склав приблизно 28 000 гривень. Використовувала Notion для планування, але більшість часу просто тонула в таблицях. Це був справжній конвеєр, який виснажив усю команду маркетингу.

Найбільш виснажливим було постійне перемикання між технічними параметрами болтів та творчим описом переваг для клієнта. Коли ти восьму годину поспіль описуєш різницю в кроці різьби, увага розсіюється, і виникають помилки, які потім соромно показувати польським партнерам. Я відчувала величезну фрустрацію, бо замість стратегії контенту займалася механічним копіпастом. Будь-яка помилка в цифрах могла призвести до повернення партії товару, що створювало неймовірний психологічний тиск. Це сповільнювало запуск продажів у Польщі на три тижні.

Системна проблема в тому, що у нас в штаті лише один копірайтер, а обсяги виробництва зростають швидше, ніж ми встигаємо їх описувати. Процес передачі даних від інженерного відділу до маркетингу абсолютно не автоматизований і нагадує зіпсований телефон. Ми використовуємо застарілі методи збору характеристик, де кожен файл треба відкривати окремо. Нестача спеціалізованого інструментарію перетворює інтелектуальну роботу на низькокваліфіковану рутину. Нам критично бракує системи, яка б поєднувала технічні дані з готовим текстом без моєї постійної участі.

Тимчасово ми найняли фрілансера-перекладача зі знанням технічної польської мови, щоб він хоча б вичитував готові тексти. Це коштувало нам додаткових 400 доларів за проект, але не вирішило проблему швидкості генерації самого контенту. Я також намагалася використовувати ChatGPT у безкоштовній версії, але він часто вигадував неіснуючі стандарти міцності металу. В результаті ми отримали готові картки, але витратили на це вдвічі більше часу, ніж планували спочатку. Сумарно цей аврал обійшовся компанії майже в 45 000 гривень, враховуючи всі витрати.

Це рішення було як пластир на відкриту рану — воно не лікує причину. Фрілансер потребує постійного контролю, а його послуги дорожчають з кожним новим замовленням. Ми не створили жодного активу чи масштабованого процесу, просто «спалили» гроші на разову задачу. Наступного разу, коли завод випустить нову лінійку анкерів, нам знову доведеться проходити через це пекло. Це абсолютно не масштабується, і я як контент-менеджер просто не маю часу на розвиток бренду, бо зайнята рутиною.