450 годин на місяць на ручне планування пошиття — хаос у Текстиль Україна вбиває прибуток

Минулого вівторка я знову сидів до десятої вечора, намагаючись звести дані з трьох різних таблиць Google Sheets у єдиний звіт. У нас сімдесят працівників, і коли хтось помиляється в одному рядку, весь графік експорту летить шкереберть. Я вручну перевіряв залишки на складі через 1С та намагався через ChatGPT структурувати запити від цехів, але це все одно займає вічність. На ці звіти ми витрачаємо близько 2000 доларів щомісяця лише у вигляді зарплат менеджерів, які замість роботи займаються копіпастом. Кожна помилка в закупівлі тканини коштує нам мінімум 15000 гривень додаткових витрат на логістику.

Найбільше бісить те, що я не можу довіряти цифрам, які бачу перед очима. Коли швачки чекають на фурнітуру, а вона ще на митниці через те, що хтось забув вчасно оновити статус у Trello, я відчуваю повне безсилля. Це постійний стан гасіння пожеж, який виснажує всю команду і мене особисто. Через таку затримку ми минулого місяця зірвали терміни відвантаження партії одягу до Польщі, що призвело до штрафу. Команда демотивована, бо вони хочуть шити і заробляти, а не чекати на рішення зверху.

Проблема системна — ми виросли з маленького ательє, але процеси залишилися на рівні блокнота та простих таблиць. Наша 1С налаштована криво, а люди не вміють користуватися складними інструментами автоматизації. Кожен відділ веде свою документацію так, як йому зручно, і між ними немає єдиного цифрового містка. Нам катастрофічно не вистачає автоматизованого контролю, який би підтягував дані без участі людини. Старі інструменти просто не витримують того обсягу замовлень, який ми зараз маємо на експорт.

Тимчасово ми найняли додаткового асистента на зарплату 18000 гривень, щоб він просто звіряв дані між складом і виробництвом. Також я купив платну підписку на розширений ChatGPT, щоб хоч якось автоматизувати написання технічних завдань для розкрійного цеху. Це рішення коштувало нам близько 600 доларів на місяць разом із податками за нового працівника. Також витратили близько 10000 гривень на консультацію програміста, який намагався зв'язати наші таблиці. Але це все одно були «костилі», які працюють через раз.

Це рішення абсолютно не масштабується, бо з появою нових замовлень нам доведеться наймати ще більше людей для перевірки людей. Асистент теж помиляється, втомлюється і може звільнитися в будь-який момент, забравши знання з собою. Ми витрачаємо гроші на зарплати за рутинну роботу, замість того, щоб один раз налаштувати систему. Це дорого, ненадійно і не вирішує корінь проблеми — відсутність інтелектуальної автоматизації. Ми продовжуємо втрачати час на наради, де просто з'ясовуємо, чия таблиця правильна.